Сьогодні в День всіх закоханих, ми з дружиною вирішили піти в театр. Це був перший, коли ми пішли в театр з дня нашого переїзду в Маріуполь в 2005 році. Оленкіна мама погодилася посидіти з нашими дітьми, а ми як закохані призначили побачення біля театру. Я під’їхав туди з роботи, а Оленка сама приїхала з дому. Цікаво було знову провести романтичний вечір з дружиною удвох. Ми не так часто маємо такі часи.
В цей день йшла комедія «Міщанин у дворянстві». Гарна була гра акторів та й посміялися трохи.
А завтра знову до праці… Ех, час так швидко збігає. Слава Богу, що після завтра знову вихідні.
Так, що спішіть любити, кохати та просто насолоджуватись життям!
Сергій та Оленка.
P.S. Моїй дружині Оленці присвячується:
Есть женщин прекраснейших много,
Но мне хорошо лишь с тобой.
Наверно, ты послана Богом,
Что стала моею судьбой.
Смотрю в твои милые очи,
И сколько бы лет ни прошло,
В ненастные тёмные ночи
С тобою тепло и светло.
И счастье безоблачно наше,
И нету любви горячей,
Ведь солнца весеннего краше
Сиянье улыбки твоей!
